Bønn for Ukraina:
Hellige, treenige Gud, du som er visdommens, fredens og kjærlighetens kilde! Sammen med kirker i hele verden kommer vi til deg og ber: beskytt folket i Ukraina! Kom med din trøst til alle dem som er redde og som er i de krigs- og konfliktrammede områdene. La dem erfare din kjærlighet og fred, og gjennom det finne mot til gode gjerninger. Til deg kommer vi med vår uro og ber om fred i Europa og verden. Gi verdens ledere visdom, mot og handlekraft til å avslutte krigshandlingene, redde menneskeliv og finne fredelige løsninger. Jesus Kristus, du som er verdens lys, kom med din fred! Amen.
Salme 31
31Диригентові. Псалом Давида.
2 ГОСПОДИ, на Тебе я покладаюсь, тому не дай мені осоромитись повіки. Визволь мене в Своїй справедливості.
3 Нахили до мене Своє вухо, поспіши на мій порятунок! Будь для мене оборонною Скелею, притулком, неприступною твердинею, щоб мене рятувати.
4 Бо Ти моя Скеля і моє пристановище, тож задля Свого Імені Ти провадь мене й опікуйся мною.
5 Ти виведеш мене з пастки, яку (таємно) поставили для мене, бо Ти мій притулок.
6 У Твої руки віддаю свого духа. Ти викупив мене, ГОСПОДИ, Боже правди.
7 Я ненавиджу тих, що покладаються на марнолюбство. Я ж надію покладаю на ГОСПОДА.
8 Я радію й веселюся Твоєю милістю, адже Ти споглянув на моє страждання, зрозумів смуток душі моєї;
9 Ти не видав мене в руки ворога, а поставив мої ноги на просторому місці.
10 Помилуй мене, ГОСПОДИ, бо я пригнічений. Виснажені від журби мої очі, моя душа і нутро моє.
11 Моє життя минає в смутку, а мої роки – в стогнанні. Через моє беззаконня слабне сила моя, виснажуються мої кості.
12 Я став посміховиськом для всіх моїх ворогів, а особливо для моїх сусідів, і страховиськом для моїх знайомих; коли вони бачать мене надворі, то втікають від мене.
13 Я забутий ними, наче померлий, (викинутий) з серця, як розбитий глечик.
14 Я чую наклепи багатьох, звідусіль погрози, коли вони разом змовляються проти мене, маючи намір відібрати моє життя.
15 Але я на Тебе, ГОСПОДИ, покладаюсь і кажу: Ти – мій Бог!
16 У Твоїх руках моя доля. Врятуй мене від рук моїх ворогів, що мене переслідують.
17 Засяй світлом Свого обличчя на Твого раба, спаси мене у Своєму милосерді.
18 ГОСПОДИ, не дай мені осоромитися, адже я кличу до Тебе. Нехай осоромляться нечестиві й замовкнуть у шеолі.
19 Нехай заніміють обманливі уста, які зухвало зі зневагою наговорюють на праведника.
20 Яка ж велика Твоя доброта, яку Ти зберіг для тих, що Тебе бояться, і виявляєш її перед людськими синами тим, що на Тебе надіються!
21 Ти охороняєш їх від людської мінливості в надійному місці Своєї присутності; Ти захистиш їх в укритті від лихих язиків.
22 Благословенний ГОСПОДЬ, бо виявив до мене Свою дивовижну милість в укріпленому місті!
23 А я ж говорив у своєму занепокоєнні: Я відкинутий з-перед Твоїх очей. Однак Ти почув голос мого благання, коли я волав до Тебе.
24 Любіть ГОСПОДА, всі святі Його, адже ГОСПОДЬ оберігає вірних, а зарозумілим відплачує з надлишком.
25 Тож усі, котрі надієтесь на ГОСПОДА, будьте мужніми, і нехай буде сміливим ваше серце!
Til korlederen. En salme av David.
2 Herre, jeg søker tilflukt hos deg,
la meg aldri bli til skamme!
Fri meg ut i din rettferdighet!
3 Vend øret til meg,
skynd deg og redd meg!
Vær meg et vern, en klippe,
en borg til frelse.
4 Du er mitt berg og min borg,
for ditt navns skyld fører og leder du meg.
5 Fri meg fra garnet de har spent ut for meg!
For du er min tilflukt.
6 I dine hender overgir jeg min ånd,
du løser meg ut, Herre, du trofaste Gud.
7 Jeg hater dem som holder seg til vind og tomhet.
Selv stoler jeg på Herren.
8 Jeg vil juble av glede over din godhet,
for du har sett min nød,
du kjenner min trengsel.
9 Du ga meg ikke over i fiendens hånd,
men førte meg ut i åpent land.
10 Vær meg nådig, Herre,
for jeg er i nød.
Øyet sløves av bitter sorg,
pust og kropp svinner bort.
11 Livet mitt ender i sorg,
årene mine i klage.
Min styrke svikter
på grunn av min skyld,
og knoklene mine svinner.
12 Jeg blir til spott for fienden,
til hån for naboene,
en redsel for dem som kjenner meg,
de som ser meg på gaten, viker unna.
13 Som en død er jeg glemt av mennesker,
lik et kar som er kastet bort.
14 For jeg hører mange som hvisker
– å, redsel på alle kanter! –
når de samler seg mot meg
og legger planer om å ta mitt liv.
15 Men jeg setter min lit til deg, Herre,
jeg sier: «Du er min Gud.»
16 Mine tider er i din hånd,
fri meg fra fiender som jager meg!
17 La ditt ansikt lyse over din tjener,
frels meg i din miskunn!
18 Herre, la meg ikke bli til skamme,
for jeg roper til deg.
La de urettferdige bli stående med skam
og gå tause til dødsriket!
19 La lepper som lyver, bli stumme,
de som taler frekt mot den rettferdige
med hovmod og forakt.
20 Hvor stor din godhet er,
som du har spart til dem som frykter deg!
Rett foran mennesker har du vist din godhet
mot den som søker tilflukt hos deg.
21 Hos deg finner de ly
mot menneskers overgrep.
Du verner dem i din hytte
mot anklagende tunger.
22 Velsignet er Herren som gjør under!
Han viste meg miskunn i en beleiret by.
23 Jeg sa i min angst:
«Jeg er støtt bort fra dine øyne.»
Men du hørte min bønn
da jeg ropte til deg.
24 Elsk Herren, alle hans fromme!
Herren verner de trofaste,
men den hovmodige gir han igjen i fullt mål.
25 Vær modige og sterke,
alle dere som venter på Herren!